Запорізький
Гаррі Поттер, або чим ми гірші?
Я
люблю читати. З дитинства. Можна сказати - я професійний читач. І с тих самих часів за мною як тінь
ходила мрія - а може спробувати самому? Пробував. І не раз. Та якось не
виходило. Десь так та мрія й загубилася. Думав – назавжди. Та одного вечора питання
сина: «Тату, ти так багато читаєш, а сам не пробував написати книжку?», як
ліхтарик у ночі, вказало моїй загубленій дитячій мрії шлях додому. В мою,
забиту життєвими проблемами, голову. Трохи звикнув до неї я, в решті решт,
наважився. Робота тривала рік. І ось я можу представити
на суд читача свій перший
роман на платформі Litnet.com. «Кордонник. Дитячий сон».
Це підліткове фентезі. Про хлопчика-чаклуна. Про
його пригоди. Про наш Запорізький край. Колись давно, читаючи Гаррі Поттера, я
задав собі питання: «А чому б і українським дітлахам не мати свого
героя-чарівника? Чому вони повинні захоплюватися лише маленьким англійцем?».
Ні, взагалі то може в нашій літературі вже і є щось подібне, а я це якось проґавив.
Та мені здається, що то, мабуть, і добре. Бо тоді я б не кинув у вир пригод
свого маленького героя.
Тож, Шановні Земляки, запрошую почитати мій твір на ресурсі, за посиланням:
P.S. Про помилки знаю. Потроху
виправляю. Професійні редактори, на жаль, дорого коштують.
